Аксінін Олександр

Графік, один із найяскравіших представників львівського нонконформізму. 

1949 — 1985

Народився у 1949 році у Львові.

Закінчив “Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова” (1972).

З 1974 року працював художником-дизайнером у проектно-конструкторскому бюро Міністерства легкої промисловості.

У 1977 році назавжди покинув офіційну роботу, присвятивши себе винятково творчості. Помешкання Аксініна і його дружини, письменниці і художниці Енґеліни (Ґелі) Буряковської (1944—1982), стало одним із центрів львівського неформального мистецтва, де проводилися перші “квартирні” виставки.

У 1980-х  організував декілька “квартирних” виставок у Ленінграді (нині Санкт-Петербурзі, Росія).

З середини 1970 працював у техніці офорту. За унікальний графічний талант Аксініна називали “львівським Дюрером”.

Олександр і Ґеля були тісно пов’язані з андеґраундом Москви і Ленінґраду.  Спілкувалям серед однодумців Аксініна були Дмітрій Прігов, Віктор Крівулін, Ілля Кабаков, Оскар Рабін, Едуард Гороховський, Всеволод Некрасов, Генріх Сапґір.

Аксінін також товаришував і тісно спілкувався з митцями країн Балтії, передусім, з естонським графіком Тинісом Вінтом, а також зі Стасісом Ейдригевичусом, Велло Вінном, Маре Вінтом, Володимиром Макаренком, також підтримував зв’язки з польськими художниками — Станіславом Фіялковським, Анджеєм Струмілло, Войцехом Якубовським.

Отримав Почесні золоті медалі на виставках “Малі форми графіки” у Лодзі (Польща, 1979, 1985).  

У 2015 серію офортів “Босхіана” Олександра Аксініна було включено до постійної експозиції Арт-центру Ієроніма Босха в місті Гертогенбос (Нідерланди).

3 травня 1985 року, повертаючись з Таллінна, загинув в авіакатастрофі над Золочевом недалік Львова.

Жив і працював у Львові.